ЕЛЕМЕ́НТ, а, ч.

1. хім. Проста речовина, яка не розкладається звичайними хімічними методами на простіші частини. Прості речовини — мідь, кисень, сірка, хлор і т. д. називаються інакше елементами (Підручник дезинф., 1953, 16); За останні роки таблиця Менделєєва поповнилась ще дев’ятьма новими елементами (Наука.., 10, 1956, 9).

2. Складова частина чого-небудь. Сівозміни — це один з найважливіших елементів системи землеробства (Наука.., 6, 1959, 32); Мовні елементи народнопоетичної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури (Рильський, III, 1956, 68); Попередня історія, історична біографія персонажа — важливий елемент його характеристики (Літ. газ., 25. XI 1953, 3); // спец. Деталь якого-небудь спорудження, обладнання, механізму. Одним з провідних напрямів у тематиці робіт учених, які працюють в галузі технічних наук, були дослідження з проблем міцності матеріалів і елементів машин та конструкцій (Наука.., 12, 1957, 8); // Окрема сторона, риса чого-небудь. Ви розповідали мені план одної драми.., потім — елементи з нього я пізнала в «Кам’яній душі» (Л. Укр., V, 1956, 433); Він не помічав за собою елементів честолюбства (Ле, С. Голубар, 1950, 42); Влиття західноукраїнського структурного елемента у різні стилі української літературної мови продовжується і в наш час (Мовозн., XVIII, 1963,14).

3. тільки мн., книжн. Основи чого-небудь, початкові знання в якій-небудь галузі. Елементи мовознавства; Елементи математики.

4. збірн. і мн. Представники якої-небудь соціальної групи. ..найбільш витримані принципіально і найбільш соціал-демократичні елементи інтелігенції лишилися вірні РСДРП (Ленін, 15,1949, 309); — Так треба ж брати її, владу, значить! — аж гукнув Оксентій. — Чому ви, робочі, ви ж таки — передовий елемент, .. не візьмете її в городі, а тоді б і ми на селі? (Смолич, Мир.., 1958, 64).

5. розм. Про людину, особу (перев. з негативними рисами). Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Кова-лівку назад тягне (Кучер, Трудна любов, 1960, 24).

6. Прилад для одержання електричного струму за рахунок енергії, що виділяється при хімічній реакції. Нове джерело електрики — елемент — давало електричну енергію за рахунок енергії, що виділяється при хімічній реакції (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 28); Першими практично діючими джерелами струму були гальванічні елементи (Фізика, II, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 473.