ЕЛЕКТРОПРОГРАВА́Ч, а́, ч. Електричний апарат, пристрій для програвання грамофонних пластинок; програвач. Дуже поширились різноманітні електропрогравачі для програвання через радіоприймач звичайних і довгограючих пластинок (Монтаж і ремонт.., 1956, 207).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 472.