ЕЛЕКТРОМЕХАНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до вивчення електромеханіки. Третю і четверту її [оборони] лінії мали зайняти нові частини морської піхоти, курсанти електромеханічної школи (Кучер, Чорноморці, 1956, 244); // Заснований на електричному і механічному діянні на що-небудь. В самій автоматизації останнім часом відбувся якісний стрибок. Замість електромеханічної, все ширше застосовується електронна апаратура, як чутливіша, оперативніша і надійніша (Рад. Укр., 11. VI 1959, 2); Електромеханічне доїння.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 470.