ЕЛЕКТРОЛІЧИ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, що обліковує витрачену електричну енергію. Електролічильник — це вимірювальний прилад, за показами якого провадять грошові розрахунки (Монтаж і ремонт.., 1956. 153); Зупинився [Мартинов] на хвилину перед дошкою електролічильника. За склом причаїлися цифри (Донч., 1, 1956, 377).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 470.