ЕЛЕКТРИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто здійснює електрифікацію. Після смерті Леніна він твердо вирішив, що б там не було, зробити сина тільки електрифікатором (Кучер, Вогник, 1952, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 467.