Про УКРЛІТ.ORG

електрика

ЕЛЕ́КТРИКА, и, ж.

1. фіз. Форма енергії, що обумовлена рухом заряджених частинок матерії (електронів, протонів, позитронів і т. ін.). Незважаючи на те, що такі електричні явища, як гроза, були відомі ще первісній людині, до XIX століття мало знали про електрику (Фізика, II, 1957, 81).

2. Ця ж енергія як предмет народногосподарського і побутового використання. Електрикою молотили хліб, різали січку, розпилювали колоди (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 7); Електрика в колгоспі тепер буденна річ: кіно, колбуди, млин, кузня, заготівля корму, ..олійниця, вода на фермівсе жене електрика… (Горд., Дівчина.., 1954, 155); // Освітлення, одержане від цієї енергії. Вже вечір надворі Засвічує зорі, Електрика сяє у вікнах квартир… (Нех., Ми живемо.., 1960, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 467.

вгору