Про УКРЛІТ.ORG

електрик

ЕЛЕ́КТРИК, а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. Електрик твердою рукою включає рубильник (Збан., Незабутнє, 1953, 50); // Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику.

ЕЛЕКТРИ́К, невідм., прикм. Голубий або синій з сірим полиском.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 467.

вгору