ЕКІПІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до екіпірува́ти. І війська Антанти, і білі найманці були прекрасно екіпіровані та озброєні (Смолич, V, 1959, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 457.