ЕКСПЕРИМЕНТА́ТОР, а, ч. Той, уто проводить експеримент (у 1 знач.). І. П. Павлов був талановитим експериментатором, який запропонував зовсім нові методи фізіологічного дослідження (Метод. викл. анат.., 1955, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 462.