ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до експериме́нт 1. Експериментальні дослідження Павлова в галузі фізіології травлення і розроблені ним методи хірургічного втручання послужили відправним пунктом значної кількості біохімічних робіт (Укр. біох. ж., XXI, 3, 1949, 196); Ще порівняно недавно наука не мала експериментальних даних про вплив невагомості на організм (Наука.., 9, 1961, 7); // Признач. для проведення експериментів. На експериментальній базі була зважена та проаналізована вся капуста як на контрольних, так і на дослідних ділянках (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 45); При чернігівській дослідній станції створено експериментальне стадо (Свинар., 1956, 54); // Вигот. для проведення експериментів; пробний. Наші сучасні експериментальні літаки все далі відходять від швидкості поширення звуку, значно перекриваючи її (Наука.., 3, 1960, 14).

2. Оснований на експериментах. Фонетика розподіляється на: 1) загальну фонетику.., 2) фізіологічну фонетику.., 3) експериментальну фонетику, яка досліджує ті ж явища, що й фізіологічна, але лабораторним шляхом, за допомогою різних приладів та інструментів (Сл. лінгв. терм., 1957, 206).

3. спец. Штучно викликаний для експерименту, для яких-небудь спеціальних цілей. У лабораторії продовжують вивчати механізм впливу експериментального неврозу на розвиток пухлин (Наука.., 5, 1959, 27); Експериментальний рак.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 461.