ЕКСПЕДИ́ЦІЯ, ї, ж.

1. тільки одн., спец., книжн. Відправляння, розсилання товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням. Експедиція товарів; Експедиція кореспонденції.

2. спец. Установа або відділ установи, підприємства, що відає відправлянням, розсиланням товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням. Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певну суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (Фр., II, 1950, 313); — Тут я написала невеличкого листа. Занеси, будь ласка, до експедиції міськради (Руд., Остання шабля, 1959, 305).

3. У царській Росії — відділ у деяких урядових установах.

4. Подорож, поїздка, відрядження групи людей, загону з спеціальною метою, спеціальним завданням. В 1956 та 1957 роках польські вчені-археологи брали участь в археологічній експедиції АН УРСР (Наука.., 1, 1958, 19); Згодом Тася начебто втихомирилась, а Грицай потихеньку став готуватися до нової експедиції (Жур., Звич. турботи, 1960, 160).

5. Група, загін людей, що здійснюють подорож, поїздку, відрядження з спеціальною метою, спеціальним завданням. Гарібальді у великій таємниці вирушив із своєю експедицією з Генуї на двох пароплавах (Нова іст., 1956, 198); Верст за три від аулу експедиція раптом вишикувалась у колону (Десняк, II, 1955, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 461.