ЕКСКУ́РСІЯ, ї, ж.

1. Поїздка або похід куди-небудь з метою відвідати, оглянути що-небудь. — Ну, ні! — скрикнув пан Годієра, вернувшися другого дня зі своєї екскурсії по селі. — Того не можна витримати, що тут діється! (Фр., VIII, 1952, 83); // Відвідування визначних місць, огляд експонатів музею, виставки і т. ін. Саме напередодні Вітчизняної війни Аліна поїхала з батьком на екскурсію до Ленінграда, і там їх застукала війна (Ю. Янов., II, 1958, 468).

2. розм. Група людей, що колективно відвідує, оглядає що-небудь. Увечері Горький приймав екскурсію народних учителів (Коцюб., III, 1956, 326); Максим до війни їздив з екскурсією в Москву на відкриття сільськогосподарської виставки (Рибак, Час.., 1960, 690).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 460.