ЕКОНО́МІЯ, ї, ж.

1. тільки одн. Бережливість, ощадливість при витрачанні чого-небудь. Тепер життя ввійшло в колію, отже, гроші будуть тратитись з більшою економією (Л. Укр., V, 1956, 192); Велике значення у додержанні режиму економії має впровадження елементів господарського розрахунку (Колг. Укр., 4, 1957, 9); //Вигода від бережливого, ощадливого витрачання чого-небудь. Річна економія від впровадження, наприклад, одного ультразвукового верстата для обробки твердих і крихких матеріалів може становити від 100 тисяч до 300 тисяч карбованців (Ком. Укр., 6, 1960, 30); — Коли ми будемо економити тільки один процент чавуну, то цех за рік матиме двісті тисяч карбованців економії (Собко, Біле полум’я, 1952, 111).

∆ Політи́чна еконо́мія — наука, що вивчає закони суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ на різних ступенях розвитку людського суспільства. Класична політична економія до Маркса склалася в Англії — найбільш розвиненій капіталістичній країні (Ленін, 19, 1950, 5).

2. дорев. Поміщицьке господарство капіталістичного типу. Пан звелів привести їх [людей] усіх увечері на економію. На економії їх усіх вибили різками (Н.-Лев., II, 1956, 186); Вони пробили собі шлях на всі ділянки життя, вони були творцями й організаторами. Їхні батьки йшли п’ятнадцять років тому з багнетами й кулеметами на тих, хто намагався повернути собі старі гнізда, економії й цукроварні… (Донч., І, 1956, 387).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 459.