ЕКЗА́РХ. а, ч.

1. У Стародавній Греції — глава жерців при храмі.

2. У Візантійській імперії — намісник імператора.

3. У греко-православній церкві — представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 456.