ЕКЗАЛЬТО́ВАНО, книжн. Присл. до екзальто́ваний. Наступного дня побожний інспектор гидко каявся з плачем, ревно молився.. й екзальтовано просив у Пенцака ксьондза для сповіді та причастя (Козл., Ю. Крук, 1957, 491).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 455.