ЕКВІЛІБРИ́СТИКА, и, ж.

1. Жанр циркового мистецтва, заснований на вмінні виконавця робити складні акробатичні вправи, зберігаючи рівновагу при нестійких положеннях тіла. Під керівництвом кваліфікованих майстрів наполегливо оволодівають [юні ентузіасти] мистецтвом акробатики, еквілібристики, жонглювання (Рад. Укр., 11. II 1965, 3).

2. перен., ірон. Уміння дуже легко влаштовуватися, лавірувати за різних обставин.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 455.