ЕВОЛЮЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.., книжн. Розвиватися еволюційним шляхом; зазнавати еволюції (у 1 знач.). * Образно. В критиці були намагання вивести якусь лінію, по якій Яцків начебто еволюціонував від реалізму до символізму (Рад. літ-во, 2, 1957, 84); Треба не ламати його погляди, а створити такі умови, щоб він сам еволюціонував, сам прийшов до нас (Кол., Терен.., 1959, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 453.