ДІЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Застосування своєї праці до чого-небудь. У формі кравецтва, як і в формі ткацтва, затрачується людська робоча сила. Отже, обидві ці діяльності мають спільний характер людської праці.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 64); — Я й люблю хатнє господарство. А більшої й кращої діяльності не можу знайти для себе на селі, хоч би й хотіла… (Н.-Лев., IV, 1956, 83); // Праця, дії людей у якій-небудь галузі. Хо слухає, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі, де має замір оселитись (Коцюб., І, 1955, 172); У своїй літературно-критичній та публіцистичній діяльності Микола Гаврилович Чернишевський багато уваги приділяв питанням мистецтва (Про мист. театру, 1954, 75).

По́ле дія́льності див. по́ле.

2. Функціонування, діяння органів живого організму. Відомо, що при недостатній діяльності надниркових залоз шкіра набира бронзового кольору (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6); Об’єктом дослідження визначного фізіолога [І. Павлова] та його школи була психічна діяльність (Наука.., 1, 1958, 37); // Робота, функціонування якоїсь організації, установи, машини і т. ін. Дуже порадували б мене сповістивши, чи видавництво існує, чи припинило свою діяльність (Мирний, V, 1955, 433); Діяльність «Міжнародного товариства», яке об’єднувало, за ідеєю Маркса, пролетарів усіх країн, мала величезне значення в розвитку робітничого руху (Ленін, 2, 1948, 12).

3. Виявлення сили, енергії чого-небудь. Діяльність текучих вод залежить від форм поверхні (Фіз. геогр., 5, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 311.