ДІТОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що дітовби́вець. Гітлерівська система виховує солдата, ім’я якому — дітовбивця (Горд., Листи.., 1942, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 310.