ДІТИ́СЬКА, ти́ськ, мн., зневажл. Те саме, що ді́ти¹ 1, 2. [Меланка:] Оце шепнула мені тітка Мотря, а я, людоньки, щось там на галь-паль зварила в печі та заткала дітиськам дзьоби — і до Параски (Козл., Щури.., 1956, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 309.