ДІРЧА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дірча́стий. Дірчате було [відро], як решето (Цюпа, Назустріч.., 1958, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 308.