ДІЛО́К, лка́, ч., зневажл. Той, хто спритно веде справи, переважно комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети. Тут фабрикант, хитрий ділок, Шалені зиски збирає. А той народ, мов той туман, 3 голоду пухне, вмирає! (Укр.. думи.., 1955, 447); Не сплять ділки амстердамської біржі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 595).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 305.