Про УКРЛІТ.ORG

ділитися

ДІЛИ́ТИСЯ, ділю́ся, ді́лишся, недок.

1. Розпадатися на частини. Ділиться на шматки товста крига над водою (Мирний, IV, 1956, 299); // Мати властивість розпадатися на частини; // Мати у своєму складі частини; розділятися. Город був великий, ділився на дві половини. З одного боку був густий сад, з другого грядки з городиною (Кобр., Вибр., 1954, 148); Жив він.. в невеличкім будиночку, що ділився на два приміщення (Досв., Вибр., 1959, 310); // Розподілятися на групи, категорії. В Акерманщині всі нові села ділились на посади (Н.-Лев., II, 1956, 220); Всі вони [знатні] були родичі,.. хоч це не заважало їм ділитися на два ворожі табори (Коцюб., І, 1955, 394); // Здійснювати поділ майна. От раз дурень і пита своїх братів: — А що, братики, чи будемо ми коли ділитись, чи ні? (Стор., І, 1957, 43); — Тепер будемо ділитись, — сказав Грицькові тихо на другий день після похорону, — щоб я знав, на кого роблю (Панч, В дорозі, 1959, 22).

2. чим. Розподіляти між собою (між членами групи). Три його сини стали ділиться худобою (Стор., І, 1957, 39); Бійці носили ящики з мінами, розпаковували гранати й ділилися ними, запасались патронами (Гончар, II, 1959, 39); // Виділяти з чого-небудь свою частину чогось, спільно користуватися чим-небудь. Отак вона научала, Болящих лічила. А з убогим остатньою Крихтою ділилась (Шевч., І, 1951, 373); Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню, Потім дам сестричці Ані (Бойко, Ростіть.., 1959, 62); // перен. Передавати, повідомляти щось; взаємно обмінюватися (думками, досвідом). По хаті загомоніли [селяни] — ділилися враженнями (Головко, II, 1957, 132); Старша хірургічна сестра з охотою ділилася досвідом з Ольгою (Рибак, Час.., 1960, 580); // Звірятися кому-небудь. Мій давній друже!.. З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки, веселі і сумні (Л. Укр., І, 1951, 32); Полковник знову почав ходити по кабінету, продовжуючи ділитись з капітаном своїми думками (Собко, Запорука.., 1952, 6).

3. Мати властивість ділення на інше число без остачі.

4. Пас. до діли́ти 1. Хата ділиться сіньми на дві половини (Коцюб., III, 1956, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 304.

вгору