Про УКРЛІТ.ORG

ділений

ДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до діли́ти. Запалай, мій вогнику крилатий,.. Як.. серця жар багатий, У житті не ділений ні з ким (Мал., II, 1956, 306); // у знач. ім. ді́лене, ного, с. Число, яке ділять, узяте для ділення. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., І, 1956, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 303.

вгору