ДІВЧА́ТА, ча́т, мн. Уживається у знач. мн. до ді́вчина. Взяли, царевен паче красотою, Дівчат старому навели (Шевч., II, 1953, 73); 3 батьками, вкупі йдуть ці юнаки й дівчата (Бажан, Вибр., 1940, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 298.