ДІАТЕ́З, у, ч. Схильність організму до деяких захворювань. Люди з діатезом можуть захворіти на певну хворобу під впливом найменших зовнішніх впливів (Курс патології, 1956, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 296.