ДІАБЕ́Т, у, ч. Назва деяких хвороб, які супроводяться виділенням дуже великої кількості сечі. Лабораторія працює над створенням препаратів, за допомогою яких можна буде досягти нормалізації обміну речовин в організмі людини, порушеного через захворювання на діабет (Рад. Укр., 10.УІІ 1957, 3); Споживання квасолі сприяє вуглеводному обмінові речовин і буває корисне при лікуванні діабету (Зерн. боб. культ., 1956, 121).

∆ Цукро́вий (са́харний) діабе́т — хвороба, яка супроводжується виділенням цукру в сечу і збільшенням кількості цукру в крові; цукрова (сахарна) хвороба. Одним з найпоширеніших ендокринних захворювань є сахарний діабет, виникнення якого зв’язане з патологією підшлункової залози (Курс патології, 1956, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 293.