ДЯ́ДИНКА, и, ж. Пестл. до дя́дина. — Не лайтеся на нас, дядинко рідна, — звертався з пробаченням до Мелашки завжди чемний до неї Богдан (Ле, Хмельницький, І, 1957, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 450.