ДУШМА́Н, а́, ч., заст. Гнобитель. Дозорці тягли жили з посполитих, а вони щодень більше повставали проти своїх душманів і тікали світ за очі (Панч, III, 1956. 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 448.