Про УКРЛІТ.ORG

дуріння

ДУРІ́ННЯ1, я, с. Дія за знач. дури́ти. Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевненнясе дуріння, брехня (Гр., II, 1963, 138).

ДУРІ́ННЯ2 я, с. 1. Дія за знач. дурі́ти 2, 3. [Марфа Варфоломіївна:] Я вже скінчила.. і з марінням, і з дурінням (Кроп., II, 1958, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 438.

вгору