ДУЛІ́БИ, ів, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, що жило у верхів’ях Західного Бугу і Прип’яті. В кінці VIII — на початку IX століття вона [Волинь] була заселена східнослов’янськими племенами: волинянами, дулібами і бужанами, які є предками сучасних українців (Наука.., 5, 1963, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 434.