ДУ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що ду́ловий. — До бою! — чути команду. Миттю знято чохли з дульного гальма, розведено в боки станини лафета (Рад. Укр., 19. XI 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 434.