ДРІЖДЖУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., спец.

1. Мати властивість піддаватися дріжджуванню. Не всі корми добре дріжджуються (Свинар., 1956, 142).

2. Пас. до дріжджува́ти. Корми, розбавлені водою, дріжджуються у спеціальних установках місткістю 10 кубометрів (Рад. Укр., 6.IV 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 418.