ДРІБНОКАЛІ́БЕРНИЙ, а, е. Малого (дрібного) калібру. Катери з своїми дрібнокаліберними гарматами й кулеметами не могли заподіяти кораблю серйозної шкоди (Ткач, Крута хвиля, 1956, 300); На колінах його лежала дрібнокаліберна геківська рушниця (Кир., Вибр., 1960, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 415.