Про УКРЛІТ.ORG

дрібновласницький

ДРІБНОВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до дрібного власника. Робітничий клас робить усе для того, щоб залучити трудове селянство до соціалістичного будівництва, перевести дрібновласницьке селянське господарство на шлях великого усуспільненого виробництва (Ком. Укр., 12, 1963, 66); Скільки дрібновласницьких меж поховано навіки під оцим розкішним масивом виплеканої землі! (Ю. Янов., І, 1958, 438).

2. Який виражає інтереси, ідеологію дрібних власників; власт. дрібним власникам. Мирний наділив цей образ [Грицька Чупруненка] такими негативними рисами, як дрібновласницька обмеженість, індивідуалізм, егоїзм (Рад. літ-во, 18, 1955, 133); Що й казатинеоднаково й неодночасно приходить до людей свідомість, не швидко вивітрюється з душ дрібновласницька стихія (Ю. Янов., І, 1958, 520).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 415.

вгору