ДРЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. дря́пати¹1. А кішка дряп його кігтями, так і передрала щоку (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 427.