ДРУКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Уміщувати свої твори в пресі; публікуватися. Якесь московське «Книгоиздательство писателей» звернулося до мене з пропозицією друкуватись у них (Коцюб., III, 1956, 457); В центральній пресі почав друкуватись з 1923 року — в журналі «Червоний шлях» (Донч., VI, 1957, 582).

2. Пас. до друкува́ти. Виборчі бюлетені друкуються за формою, встановленою центральною виборчою комісією (Полож. про вибори.., 1946, 11); Цей альманах друкується у нас в Чернігові і складається з праць українських і галицьких авторів (Коцюб., III, 1956, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 427.