ДРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Відтворювати тексти, цифри, малюнки і т. ін. друкарським способом. Чи не можна б друкувати 4-ту книжку на такому грубому папері, як дві попередніх? (Коцюб., III, 1956. 259); — Чудак —чоловік! Де ж паперу на твої грамоти дістати? Бачиш, газети на обгорточному [обгортковому] друкуємо, а мандати вистукуємо на другому боці архівів (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 14); // Випускати в світ; видавати. Саме тепер друкує [Видавнича спілка] в Києві шосту книжку моїх оповідань, куди ввійде те, що написане в останні часи (Коцюб., III, 1956, 458); Тут [на комбінаті преси] набиратимуть і друкуватимуть 13 республіканських газет і 19 журналів (Наука.., 7, 1958, 35).

2. Уміщувати в пресі; публікувати. Не знаю, чи можна ті поправки, що я поробив, і ті додатки друкувати без того, щоб знову не подавати рукописі в цензуру? (Мирний, V, 1955, 391); В 1892 р. Франко разом з Павликом друкував у додатках до журналу «Народ» — «Комуністичний маніфест» (Рад. літ-во, 18, 1955, 152); // Уміщувати на своїх сторінках (про газети, журнали і т. ін.). «Зоря» має чимало моїх віршів і дещо з прози, але нічого не друкує, хоч і назад не завертає (Л. Укр., V, 1956, 42); Три роки журнал «Нива» друкував малюнки боїв бурських інсургентів проти англійського війська (Смолич, II, 1958, 9).

3. Відтворювати текст друкарською машинкою. Вдень вона друкує у конторі зведення про нафтовий видобуток (Донч., II, 1956, 27); Червоноармієць з перев’язаною головою поглянув на нього і продовжував далі друкувати (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 426.