ДРО́ХВИ́Ч, дро́хвича́, ч., розм. Самець дрохви.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 422.