ДРОГА́ЛЬ, я́, ч., діал. Візник; биндюжник. Найняв я дрогаля; Дрогалі лагодилися їхати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 421.