ДРОБОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш. —пестл. до дробови́к. — Шагом марш! — крикнув Гнат і торкнувся дулом до плеча [Кузя].. — Ти що на радянську владу набалакуєш? Фашистів чекаєш? Ану, здай дробовичок (Тют., Вир, 1964, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.