ДРЕГОВИЧІ́, і́в, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило між Прип’яттю і Західною Двіною. У VIII-IX століттях Київ був головним містом полян, які підтримували широкі економічні зв’язки з древлянами, сіверянами, радимичами, дреговичами.. та іншими східнослов’янськими племенами (Визначні місця Укр., 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 410.