Про УКРЛІТ.ORG

драчка

ДРА́ЧКА, и, ж. 1. розм. Місце, де оббирають кого-небудь; форма оббирання, здирства. Другі зовсім не бачили ніякої користі з земства і казали:Ще одна драчка, а для уряду обуза (Мирний, III, 1954, 375).

2. розм. Збройна сутичка між ким-небудь; бій. За ту бражку Зчинили козаки з ляхами велику драчку (Укр.. думи.., 1955, 101).

3. діал. Просорушка. Готові коржі [спресованої суміші селітри, вугільного порошку, сірки] розтирають [козаки] драчкою в суміжній кімнаті на зерна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 427).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 410.

вгору