Про УКРЛІТ.ORG

драча

ДРА́ЧА, і, ж., діал.

1. Непомірний податок. Все громада програвала… Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (Фр., X, 1954, 246).

2. Сварка, сутичка, суперечка. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 409.

вгору