ДРАТЛИ́ВО. Присл. до дратли́вий 1. Читав Олександр кваплячись, ліва брова дратливо смикалась (Кочура. Зол. грамота, 1960, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 409.