ДРА́НОЧКА, и, ж., розм. Те саме, що дра́нка². Він лишив нас без драночки в хаті (Стеф., І, 1949, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 407.