ДОЩОВИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що дощ. Сергій жирував з Гараськом та виштовхував його з-під гарби на дощовицю (Тют., Вир, 1960, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 403.