ДОЩА́НИК, а, ч., рідко. Невелике річкове плоскодонне судно або великий човен для перевезення вантажів. 23 травня 1736 року «Тобол» відійшов від Тобольська і взяв курс на північ; за ним йшло кілька дощаників з запасами провіанту (Видатні вітч. географи.., 1954, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 402.