ДОХОДЖА́ЛИЙ, а, е, діал.

1. Дозріваючий (про рослину). В саду поміж деревами світять боками рівні покоси сухого сіна, над ними посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною… (Вас., II, 1959, 65); Доходжала городина.

2. Підстаркуватий (про людину). Обидві панни дуже любили Прушинського, вже доходжалого панича, але гарного, здорового й веселого (Н.-Лев., II, 1956, 69); // Стос. до людини, що починає старіти, до немолодої людини (про вік, роки). Доходжалі літа.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 397.