ДОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доточи́ти¹. Синю сатинову сорочку.. оперізував доточений.. вузенький пояс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 395.